Вже навіть не смішно...
NEWS TODAY | НОВИНИ СЬОГОДНІ | НОВОСТИ СЕГОДНЯ: актуальные новости

Вже навіть не смішно...

Card image cap

Автори Закону про податкову амністію і Комітет Гетманцева не продумали той момент, що для його запуску необхідно мати реєстр усіх осіб, які коли-небудь подавали декларації. Це з'ясувалося вже після прийняття Верховною Радою закону.

Нагадаємо, що згідно зі змінами під податкову амністію не можуть потрапити деякі громадські діячі:

«Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік починаючи з 1 січня 2005 року подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади)», - написали розробники в законі. Яким чином, знайти всю інформацію про цих осіб починаючи з 1 січня 2005 року вони чомусь не подумали.

Як йдеться у "Судово-юридичній газеті" (мова оригіналу):

С запуском налоговой амнистии возникла проблема: письмо Нацбанка

«Одноразовое декларирование должно быть запущено с 1 сентября, и тут неожиданно оказывается, что у нас немного не хватает данных и Нацдержслужбе нужно за месяц с небольшим сделать реестр всех лиц, которые когда-либо от начала исторического материализма и до 2016 года подавали декларации. Планирование – наша сильная национальная черта все-таки», - посетовала народный депутат Ольга Василевская-Смаглюк, которая также является членом Комитета Гетманцева, отвечавшего за законопроект.

С этой проблемой Национальный банк решил идти к председателю Нацагентства по вопросам государственной службы Наталье Алюшиной.

Так, он отправил ей письмо под названием «Об обеспечении требований законодательства Украины по вопросам налоговой амнистии».

В нем отмечается, что после принятия 15 июня Верховной Радой закона о налоговой амнистии была проведена встреча с участием представителей Офиса Президента Украины, Комитета Гетманцева и Национального банка Украины.

По результатам этой встречи Нацбанк вынужден обратиться в Национальное агентство Украины по вопросам государственной службы (НАГС) для решения вопроса о взаимодействии с банками при реализации норм Закона.

Так, новым законом предусмотрено, что для целей однократного (специального) добровольного декларирования декларант должен разместить средства в национальной и иностранной валютах в наличной форме и/или банковских металлах на текущих счетах со специальным режимом использования в банках Украины до подачи одноразовой (специальной) добровольного декларации.

 

Нагадаємо зміст Закону №1539-ІХ:

З метою пільгового (тобто за меншою ставкою і без штрафів) оподаткування майна громадян України, з 1 вересня 2021 року (по 1 вересня 2022 року) стартує декларування майна згідно Закону №1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який 21 липня набрав чинності.

Що передбачає процедура «нульового» декларування або «податкової амністії»?

Громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію зі зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема, об'єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.

При цьому показати в декларації можна буде усе вищезазначене, але за умов документального підтвердження того, що воно існує і що право власності на це майно належить декларанту. 

Також треба буде довести, що це майно придбавалося на кошти, з яких було сплачено податки. Або було отримано, наприклад, безоплатно, але вже задеклароване і з цього дарунку податки були сплачені. 

 

Якщо податки не були сплачені, то для легалізації такого майна доведеться сплатити спеціальний збір. Зокрема:

  • 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 
  • 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном; 
  • 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року.

Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства. Також гарантується нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.

Адже крім Закону №1539, 20 липня було опубліковано ще один – Закон №1542-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Цей закон системно пов’язаний з попереднім. 

Також встановлюється, що не можуть бути використані вищевказані дані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень щодо  ухилення від сплати податків і зборів (передбачених ст. 212, 212-1 ККУ).

 

Хто може заповнити нульову декларацію:

прості українці в тому числі самозайняті;

Хто не може заповнити декларацію:

неповнолітні;

ті, хто обмежений у дієздатності;

громадські діячі;

ті, хто потрапив під санкції.

 

За якою формою декларуємось? 

Це найперше і найочевидніше питання, але відповіді на нього ще немає. 

У Законі №1539 (точніше в п. 6 підрозділу 9-4 розділу ХХ ПКУ) говориться лише,  що це має бути форма декларації, затверджена Мінфіном.

 

Які документи подаємо разом із декларацією? 

Друге найцікавіше питання – яке майно варто навести в декларації та які документи при цьому треба показати податківцям?

Щодо майна, яке одноразово декларується, в ПКУ додали новий пп. 14.1.280: це грошові активи фізичної особи, майно, майнові права. При цьому під грошовими активами маються на увазі (теж новий пп. 14.1.281 ПКУ):

  • кошти в національній та іноземній валюті, розміщені на рахунках у банках,
  • грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,
  • права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи,
  • активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

УВАГА! Важливі правила – гроші показати в декларації можна. Але тільки ті, які покладено до банку або у небанківську фінансову установу. Потрібна виписка з рахунку. Якщо гроші не в банку, потрібно мати договір позики або грошової вимоги, оформлений відповідно до чинного законодавства. 

Щодо негрошового майна, то декларувати можна буде, зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості). До нерухомого майна належать і об'єкти незавершеного будівництва, які:

  • не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;
  • не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

УВАГА! Щодо готової нерухомості треба буде мати правовстановлюючі документи, тобто договір купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Все це засвідчене нотаріально, а також із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.  Щодо недобудованої нерухомості – документи про те, що саме ви є власником результату проведених будівничих робіт (наприклад, договір із підрядниками).   

Декларувати можна і рухоме майно, у тому числі:

  • транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
  • інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
  • частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
  • цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
  • права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані з правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
  • інші активи фізичної особи, у тому числі майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу. 

УВАГА! На все це повинні бути правовстановлюючі документи! Але щодо «іншого» цінного рухомого майна, зокрема, щодо меблів або ювелірних прикрас, їх дарування та придбання оформляють документально не так часто.  Це, як правило, разові операції, тому продаж здійснюють звичайні фізособи, розрахунок здебільшого проводиться готівкою або ж перерахуванням на картковий рахунок, без деталізації, за що саме проводиться платіж. А вже про ситуації, коли цінності передавалися в родині від бабці до онуки, від чоловіка до дружини і навпаки і говорити нема про що. Звісно, в таких ситуаціях ніхто не оформлював договір дарування або спадщину, а речі передавалися із рук в руки.  Серед осіб, які є найближчими родичами і дарування та спадщина між якими і зараз здебільшого є неоподаткованими!

Коли майнові права зареєстровані за межами України – тут слід вирішувати з документальним підтвердженням за правилами країни реєстрації та робити нотаріально засвідчені переклади.

Закон №1539 ці спірні ситуації лише створює, але ніяк не вирішує.  Тому чекатимемо на роз’яснення від ДПСУ та, можливо, від Мін’юсту та самого Уряду, як вони пропонують діяти в таких ситуаціях.

 

На яке майно спецдекларування не поширюється?

Об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

  • ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
  • ухиленням від сплати ЄСВ та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
  • порушеннями у сфері валютного законодавства;
  • порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції»;

б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, а так само статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

в) активи фізичної особи або юридичної особи,  які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого з кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209, 258-5 і 306, ч. 1 і 2 ст. 368-3, ч. 1 і 2 ст. 368-4, ст. 368, 368-5, 369 і 369-2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III ЦКУ;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно зі законом, чи мають джерела походження з такої країни.

 

Чи можна не декларуватися?

Можна. Одноразове декларування – справа, як ми вже казали, добровільна. Проте вона хоч якось захищає від майбутніх санкцій щодо нелегального майна, тобто майна, щодо якого ви не можете довести факт сплати податків. Зазначення в декларації і сплата спеціального збору за це майно – це єдиний варіант легалізації, який пропонується українцям.

Для «недекларантів» буде поблажка – певна кількість активів, які вважатимуться придбаними на кошти, з яких було сплачено усі податки і які не треба декларувати. Тому збір за такі активи платити не треба буде!

 

Нерухомість Транспортні засоби Інше майно
В Україні, на дату завершення періоду декларування, що належить фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів:
а) об'єкти житлової нерухомості:
квартира загальною площею, яка не перевищує 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру у багатоквартирному жилому будинку незавершеного будівництва;
або житловий будинок, зареєстрований у встановленому порядку в Україні, загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об'єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будівлі некомерційного призначення та/або нежитлові будівлі незавершеного будівництва некомерційного призначення загальною площею, яка не перевищує 60 квадратних метрів;
в) земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 ЗКУ
один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Це не стосується
транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера)
Активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті й банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним НБУ на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування

 

Як визначатиметься вартість майна з метою декларування? 

Про це говорить п. 7 підрозділу 9-4 розділу ХХ ПКУ.

 

Ставка збору База оподаткування
2,5%
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Номінальна вартість державних облігацій України з терміном обігу понад 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року по 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації
5% для валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні та щодо права грошової вимоги до резидентів України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Увага! Щоби задекларувати ці активи та застосувати цю ставку, кошти декларанта в національній та іноземній валюті, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України!
І це мають бути спеціальні рахунки! Як саме вони відкриватимуться разово для проведення цього декларування, має визначити НБУ.
9%  щодо валютних цінностей, розміщених за кордоном на рахунках у банках або які зберігаються у фінансових установах (але не в банках України), та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Увага! Щоби задекларувати ці активи і застосувати цю ставку,  кошти декларанта в іноземній валюті мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном на дату декларування!
Базою оподаткування  для грошових активів буде грошова вартість відповідного об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
Якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість таких активів зазначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на банківські метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації
5% для негрошових активів, розташованих в Україні
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.  
9% для негрошових активів за кордоном
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
З базою оподаткування для негрошових активів буде складніше, адже тут значно більше варіантів для її визначення.
Наприклад, такою базою можуть бути витрати декларанта на придбання (набуття) об'єкта декларування (підтверджені документально). Або оціночна вартість, при цьому оцінка щодо об'єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації тощо.
Але найцікавіше, що за власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об'єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України! 

 

Одже, що ми бачимо? Ще немає ні форми декларації, ні порядку її складання та подання. Проте вже зрозуміло, що до декларації треба буде додати не лише копії правовстановлюючих документів на майно, яке в ній зазначено, а й копії документів, які підтверджують вартість такого майна! 

При цьому для грошових коштів це буде простіше – і наявність,  і суму підтвердить, наприклад, виписка банку (а інвалютні кошти – лист про курс НБУ на дату декларування, та і те, якщо податківці на цьому наполягатимуть, адже такий курс є загальнодоступною інформацією). 

А от щодо негрошових активів – потрібні будуть розрахункові документи (про понесені витрати), висновки експертів (якщо вартість визначається за оцінкою) тощо. 

 

Подали декларацію – що далі? 

А далі, якщо ви визначили в декларації певну суму спецзбору, його треба буде сплатити. Інакше податкова амністія не спрацює. 

Сплатити збір треба протягом 30-ти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: 

  • першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
  • другого платежу – до 1 листопада 2023 року; 
  • третього платежу – до 1 листопада 2024 року.

Спеціальні правила доплати збору встановлені і в разі його донарахування шляхом подання уточнюючої декларації. Так, виправлення помилок при спецдекларуванні Законом №1539 теж передбачено. Але про це ми поговоримо докладно і на прикладах після того, як Мінфін визначиться з формою та порядком складання цієї декларації. 

Декларація

ПОПУЛЯРНОЕ

Card image cap
Птица-вампир. Этот тропический воробей вместо воды пьет кровь

Хочешь жить — умей вертеться — непреложный закон природы. Особые сальто крутят те, кого нелёгкая...

Читать дальше

Card image cap
Оригинальная мечта детства: колумбиец в память о матери отрезал уши и нос и превратил лицо в череп

Колумбийский тату-мастер, работающий под псевдонимом Калака Скулл, прошел через несколько операций, чтобы...

Читать дальше

Card image cap
Медоед из мира змей: наглое ядовитое создание с наклонностями вампира

Казалось бы, как и без того мерзкая тварь может стать ещё страшнее? Всё просто! Сделайте её саблезубой,...

Читать дальше

Card image cap
Самая тяжелая валюта и самый странный банк в мире

В бескрайнем Тихом океане среди тысяч островов Океании есть огромный регион Микронезии, включающий...

Читать дальше